====== Налаштування мережі ======

Приклади налаштування мережевого інтерфейсу на різних системах

===== Debian =====

В Debian мережевий інтерфейс налаштовується в файлі ''/etc/network/interfaces''

**Статична IP адреса:**
<code bash>
auto eth0
iface eth0 inet static
    address 192.168.0.7
    netmask 255.255.255.0
    gateway 192.168.0.254


</code>
 <font 11px/inherit;;inherit;;inherit>//(4 пробіли в блоці)//</font>

** <font 14px/inherit;;inherit;;inherit>Встановлення серверів імен (DNS)</font>  **

Перед тим як комп'ютер зможе під'єднатися до зовнішнього мережевого ресурсу (наприклад, веб-сервера), він має перетворити літерно-цифрове ім'я (таке як wiki.debian.org) на числову адресу мережі (наприклад, 140.211.166.4). (В Інтернет ідентифікації комп'ютера в мережі використовується структурована числова IP-адреса).

Бібліотека C та інші бібліотеки за списком серверів імен звертаються до файлу ''/etc/resolv.conf''. У найпростішому випадку Ви можете відредагувати цей файл, записавши в нього список серверів імен. Але, слід зазначити, що різні програми динамічної конфігурації будуть раді переписати ваші налаштування:
<code bash>
nameserver 12.34.56.78
nameserver 12.34.56.79


</code>

Після внесення змін потрібно перезвантажити мережевий інтерфейс:

<code>
sudo systemctl restart networking

</code>

===== Ubuntu =====

Мережеві налаштування для Ubuntu 18.04 та вище відбуваються в **Netplan**, файл конфігурації: ''/etc/netplan/name.yaml''
==== Стандарний конфіг ====

<code yaml>
network:
  version: 2
  renderer: networkd
  ethernets:
    enp3s0f0:
      dhcp4:no


</code>
 <font 12px/inherit;;inherit;;inherit>//По 2 пробіли між блоками//</font>

==== Позначення: ====

  * **network**: - це блок початок конфігурації.
  * **renderer**: networkd - тут ми вказуємо мережевий менеджер, який будемо використовувати, це або networkd, або NetworkManager
  * **version**: 2 - тут, як я зрозумів, версія YAML.
  * **ethernets**: - цей блок говорить про те, що будемо конфігурувати ethernet протокол.
  * **enps0f0**: - вказуємо, який мережевий адаптер будемо конфігурувати.
  * **dhcp4**: **no**  - відключаємо DHCP IPv4, для IPv6, dhcp6 відповідно
  * **addresses**  - додає статичні адреси до інтерфейсу, можна кілька;
  * **gateway4**  - вказує шлюз IPv4;
  * **gateway6**  - вказує шлюз IPv6;
  * **nameservers**  - вказує DNS-сервери;
Інше:

  * **macaddress**  - встановлює нову MAC-адресу;
  * **dhcp4**  - отримання IPv4 адреси за DHCP;
  * **dhcp6**  - отримання IPv6 адреси за DHCP;
  * **dhcp-identifier**  - якщо передати значення "mac", то буде використовуватися MAC-адреса як ідентифікатор DHCP;
  * **routes**  - дає змогу налаштувати маршрути таблиці маршрутизації;
  * **routing-policy**  - додаткове налаштування маршрутів, для IP або підмережі;
  * **access-points**  - список точок доступу для Wi-Fi;
  * **password**  - пароль для точки доступу Wi-Fi;
  * **mode**  - режим роботи мережевої карти Wi-Fi.
==== Налаштування динамічної IP адреси ====

<code yaml>
network:
  version: 2
  renderer: networkd
  ethernets:
    enp3s0:
      dhcp4: yes


</code>

Перевірити конфіг:

<code>
sudo netplan generate

</code>

==== Налаштування статичної IP адреси ====

<code yaml>
network:
  version: 2
  ethernets:
    ens18:
      dhcp4: no
      dhcp6: no
      addresses:
        - 10.0.1.10/24
      routes:
        - to: default
          via: 10.0.1.1
      nameservers:
        addresses:
          - 8.8.8.8
          - 1.1.1.1


</code>

==== Команди Netplan ====

Синтаксис самої команди netplan дуже простий:

''netplan опції команда ''

Як команду можна передати одну з команд:

  * **try**  - спробувати застосувати конфігурацію з можливістю скасування;
  * **apply**  - застосувати конфігурацію;
  * **generate**  - перевірка поточної конфігурації та запис на диск;
  * **config**  - записати поточну конфігурацію мережі в YAML.