Приклади налаштування мережевого інтерфейсу на різних системах
В Debian мережевий інтерфейс налаштовується в файлі /etc/network/interfaces
Статична IP адреса:
auto eth0
iface eth0 inet static
address 192.168.0.7
netmask 255.255.255.0
gateway 192.168.0.254
(4 пробіли в блоці)
Встановлення серверів імен (DNS)
Перед тим як комп'ютер зможе під'єднатися до зовнішнього мережевого ресурсу (наприклад, веб-сервера), він має перетворити літерно-цифрове ім'я (таке як wiki.debian.org) на числову адресу мережі (наприклад, 140.211.166.4). (В Інтернет ідентифікації комп'ютера в мережі використовується структурована числова IP-адреса).
Бібліотека C та інші бібліотеки за списком серверів імен звертаються до файлу /etc/resolv.conf. У найпростішому випадку Ви можете відредагувати цей файл, записавши в нього список серверів імен. Але, слід зазначити, що різні програми динамічної конфігурації будуть раді переписати ваші налаштування:
nameserver 12.34.56.78 nameserver 12.34.56.79
Після внесення змін потрібно перезвантажити мережевий інтерфейс:
sudo systemctl restart networking
Мережеві налаштування для Ubuntu 18.04 та вище відбуваються в Netplan, файл конфігурації: /etc/netplan/name.yaml
network: version: 2 renderer: networkd ethernets: enp3s0f0: dhcp4:no
По 2 пробіли між блоками
Інше:
network: version: 2 renderer: networkd ethernets: enp3s0: dhcp4: yes
Перевірити конфіг:
sudo netplan generate
network: version: 2 ethernets: ens18: dhcp4: no dhcp6: no addresses: - 10.0.1.10/24 routes: - to: default via: 10.0.1.1 nameservers: addresses: - 8.8.8.8 - 1.1.1.1
Синтаксис самої команди netplan дуже простий:
netplan опції команда
Як команду можна передати одну з команд: